Жінки і чоловіки. Випуск #6-7
Жінок ніколи не приборкати чоловікам,
Їх віддано любити - це все, що залишилось нам.
«Детективне агентство
«Місячне сяйво»
Я люблю цей світ, мені подобається жити серед людей. Небагато хто з нас, якби він не нарікав на оточення, згодився жити у безлюдній пустелі, в товаристві змій і піщаних бур. Люди створені для людей, як казав Марк Аврелій. І я цілком підтримую цю думку. Люди цікаві, вони стільки всього вигадують, грають в ігри. Та іноді переграють. Перегинають палицю. Саме це я можу сказати щодо відношення до жінок. Важко просто уявити, скільки часу жінки залишалися у пригнобленому стані. Природа захищає жінок, суспільство чомусь принижує. Безглуздо сперечатись хто кращий жінка чи чоловік. І так само безглуздо принижувати когось із них. І тим не менше.
Безглуздо й боротися проти чоловіків. Ми різні, але ми створені один для одного. Ми різні, але рівні. Так має бути, але довгий час так не було. Чоловік – головний, жінка – додаток. Палиця явно перегнута. Так тривало довгі століття. Жінка не мала право ні на що, чоловік мав право на все. Ситуація змінилась, догмати і упередження залишились. На папері ми рівні, а у житті – все ще ні.
Скажімо, якщо у чоловіка багато коханок, то він герой, молодець – користується попитом у представниць протилежної статі. Якщо ж жінка має кількох коханців, то вона, вибачте, шльондра. Хіба не така думка поширена у нашому суспільстві? (А між іншим, під час матріархату у жінки тим вище був статус, чим більше коханців у неї було). І взагалі чому немає чоловічого роду у слова «шльондра»? Ну так, є «жигало», «бабій», «донжуан», але щось не дуже образливо вони звучать, чи не так? На відміну від «шльондри» чи «повії».
Йдемо далі. Якщо чоловік у зрілому віці не поспішає одружуватися, то він просто перспективний чоловік, холостяк. Якщо ж жінка, то вона стара діва без жодного шансу на влаштування особистого життя. Це кліше. Але діюче у нашому суспільстві кліше.
Чоловіки часто виправдовують свої походеньки «наліво» тим, що вони, мовляв, природою створені як полігамні. Та киньте ви ці дурниці! Жінки не менш полігамні за чоловіків, просто суспільством це не вітається от вони і приховують свої бажання. Напротязі ду-у-уже довгого часу жінка не мала права навіть на такі думки, суспільство приписувало їй лише два заняття – налагодження домашнього побуту і народження дітей. На щастя, часи змінюються. Але деякі анахронізми залишаються. Ну от, наприклад, чому дитина отримує по-батькові, а не по-матері. Невже жінка приймає меншу участь у народженні і вихованні дитини, невже менше турбується і любить її, ніж чоловік? Безглузде питання, чи не так? Справедливіше, на мою думку, було вказувати і по-матері і по-батькові, або не вказувати їх узагалі.
А ще цей дурний стереотип, який псує життя не одній сімейній парі. Полягає він в наступному: чоловік – годівник, жінка – берегиня домашнього затишку, і все, більше ніяких варіантів. Суспільство все ще дуже упереджено ставиться до родин, де змінюється традиційний уклад, коли жінка стає годівницею, а чоловік дбає про затишок. Але ж не таємниця, що часом чоловіки краще за жінок готують і доглядають за дітьми, а жінки краще будують кар’єру. І якщо парі зручний такий розклад, то чому б і ні. Але тут у наших головах починають бунтувати, вкладені туди стереотипи. «Так не можна!», «Що це за чоловік, який сидить вдома!» і т.п. і т.д. На мою думку, правила, придумані людьми, мають слугувати їм на користь. Якщо ж це застарілі стереотипи, від них треба позбавлятись.
А ще мене дуже цікавить така ситуація, коли у родині працюють і чоловік, і жінка. Чому тоді всі хатні справи всеодно лягають на плечі однієї лише жінки, а чоловік вмиває від цього руки. По-моєму, і не лише по-моєму, було б куди справедливіше розділити ці обов’язки. Жінка не зобов’язана за всіма прибирати лише тому, що вона жінка.
Ми, жінки і чоловіки, і справді рівні. Так, ми й різні, але це чудово! Ми доповнюємо один одного, якщо живемо у гармонії. Згадайте відомий китайський знак «інь-ян». Біле і чорне, чорне і біле у рівних пропорціях, у безкінечній гармонії. Ми теж можемо так жити, якщо поважатимемо і цінуватимемо один одного. Принижуючи жінок, суспільство не піднімається вище, не стає більш гуманним. У такому суспільстві панує дисгармонія і дисбаланс. Я за рівні права, але я й за те, щоб кожен з нас залишався собою. Якщо у жінок і чоловіків рівні права це не означає, що я побіжу конструювати літаки лише тому, що колись це була виключно чоловіча справа, а тепер я теж можу нею займатися. Але якщо я захочу чимось займатися, то займатимусь і мені байдуже, вважається ця справа жіночою чи чоловічою.
Деякі чоловіки вважають, що рівність прав полягає у тому, що жінка повинна тепер сама виконувати важку роботу, нести великі валізи і обходитись з нею можна тепер теж грубо, адже вона хотіла «рівності». Ну по-перше, так переважно думають ті чоловіки, яких вистачало у будь-які часи: і сто, і п’ятсот років тому. Вони і тоді, коли ще не було рівності жінок і чоловіків, відносились до жінок подібним чином, тому для них нічого не змінилося – вони жінок і тоді не поважали і зараз продовжують свою лінію, перекручуючи рівні права, як дозвіл на грубість. Такі чоловіки не варті нашої уваги. Що я можу сказати, так це те, що повага до жінок, тактовність і ввічливість – це те, що завжди буде в ціні. І завжди будуть чоловіки, які володітимуть цими якостями. І саме їх можна називати справжніми чоловіками, а не тих, хто постійно демонструє свою грубість і невихованість.
Нехай нам щастить, любімо і поважаймо один одного!
Фото: (1) Alexandra, (2) Tu Anh, (3) stokpic