Українська Ялта. Випуск #9

        Українська Ялта – яка вона? Вона зовсім не українська. І не російська. Мабуть, вона кримська. А ще більше – особлива.                  

        Ялта вірно тримає статус найдорожчого кримського курорту, але почуватися тут комфортно можна навіть якщо у вас порожньо в кишені. Щоб відчути її дух і пройнятися її атмосферою, гроші не потрібні. Ялта, справжня Ялта у чомусь більшому, ніж смак дорогих страв у ресторані чи куплений сувенір. Якщо ви раз побували тут і відчули її – вона вічно житиме у ваших спогадах. У них чудернацько переплітатимуться приємний гомін вечірньої набережної, в якому іноді можна розібрати індіанську мелодію, смак, неповторний смак солодких персиків (ніколи в житті таких не куштувала – навіть не намагайтесь їх порівняти з нашими), хитросплетіння міських вулиць під палким сонцем (навіть не сподівайтесь – мапа вам не допоможе) і гори – гори! – ці дивовижні гори! І море… Море – найголовніше враження. Блакитне, прозоре, солоне, дивовижне, неповторне. Зустріч із ним неможливо забути, неможливо описати, неможливо порівняти ні з чим. Воно таке… Таке прекрасне. Коли морська гладь виблискує під сонячними променями (у цю мить відблиски моря дорожчі за все коштовне каміння світу). Коли пірнаєш у воду моря, яке зовсім не чорне, а прозоро-блакитне, і відчуваєш його солоний смак. Коли навіть у повітрі відчуваєш його запах. Солонуватий морський аромат щастя.                                                                                                           

         Яка вона, українська Ялта? Я точно знаю відповідь на це питання: вона – прекрасна.