Що я зрозуміла, коли мені виповнилося 26. Випуск #7-8/2016
Перше. Я стала вільною. У юності у мене були плани на той період, коли мені буде 24. Не знаю, ця цифра чомусь завжди була для мене особливою. Мені здавалося, що має статися щось надзвичайне і усі мої мрії здійсняться. Але справа в тім, що нічого такого не сталося. І я відчувала – ні, навіть не розчарування – розгубленість. І функціонально мислити у цій розгубленості я не могла. А 25 – цифра сама по собі красива, але і багато до чого зобов’язуюча – так мені здавалося. А от на 26 я нічого не планувала – надто вже далекою мені видавалася ця цифра. І тепер я по-справжньому відчуваю свободу. І я рада, що у мої 24 і 25 заплановане не здійснилось, бо тепер – будь мені 30, 45, 70 – я більше не хочу бути в полоні цифр.
Друге. «Кохання має багато облич». Так написала в одній зі своїх книг Луїза Хей. І це правда. Я нарешті відкинула ту нав’язану мені модними журналами і телесеріалами (згадайте, у них проблема кожної жінки – знайти чоловіка) думку, що у мене обов’язково має бути хлопець. Я в цьому плані вельми самодостатня і так було завжди. Але читаючи журнали і дивлячись кіно, де основна тема – розмноження, я починала (або продовжувала) ловити себе на думці, що зі мною щось не так, раз у мене немає хлопця.
Тепер я нарешті зрозуміла, що кохання – це не лише стосунки між жінкою і чоловіком. Кохання значно ширше: це любов до батьків, до того, чим займаєшся, до домашнього улюбленця, до своєї планети, до книги, до самої себе. Так, у майбутньому у мене буде коханий чоловік і п’ятеро дітей. І якщо зараз я одна, це означає лише одне – час ще просто не настав.
Третє. Дорослі теж сумніваються. Якийсь час я оманливо думала, що впевненість прийде з роками. Точніше так: будь-який дорослий апріорі впевнений у собі і своїх діях, просто тому що дорослий. Переживши період деякої зневіри, я зрозуміла – це не так. Впевнені якраз-таки діти. Потім суспільство починає їх атакувати своїми стереотипами та комплексами – і вуаля! Бо яка вже тут впевненість з такою обробкою. Я не кажу, що всі дорослі невпевнені, зовсім ні. Я особисто знаю багатьох впевнених у собі осіб, які викликають у мене цілий спектр відчуттів від захоплення до роздратування.
З усього цього слідує: впевненість не залежить від віку, сумніватися нормально, так само як і бути впевненою у собі, навіть якщо, здавалося б, для цього немає жодних підстав. Бо, як пишуть у розумних книжках, впевненість ні на чому не базується – вона просто є. І це означає – я можу бути впевненою прямо зараз, не думаючи, що моїх знань недостатньо і що зі мною щось не так, бо…
Четверте. Зі мною все в порядку. Хтось може сказати, що я недостатньо повна чи недостатньо худа, що волосся у мене надто довге чи надто коротке, що я надто скромна чи надто зухвала… Уявляєте, як жити з усім цим, в оцінковій залежності? Дуже важко. Поки не починаєш розуміти: всі ці оцінки і точки зору інших людей (здебільшого сторонніх, а часто і близьких) не такі вже й важливі, що можна спокійно жити без постійних перевірок оточуючими чи не надто довгу/коротку сукню ти вдягла, тим паче, що вслухаючись до їхніх порад, ми спонукаємо давати їх ще більше.
Але найголовнішим для мене було зрозуміти, що зі мною все в порядку. І завжди було. Я просто про це забула, дозволивши чужій думці встати вище за мою.
П’яте. Я все роблю правильно. Ні, я не кажу ідеально (у тому сенсі, який в це слово вкладає середньостатистичний землянин із західним типом мислення) – ні, боронь Боже. Просто в якусь мить ти розумієш – у твоєму житті все так, як треба, не так, як пишуть у книгах чи показують у кіно, а так, як треба тобі. І що це саме той шлях, який приведе тебе до омріяного. І що багато успішних (хоча я не знаю, чи варто вживати саме це слово, яке у сучасному тлумаченні дещо дратує) людей переживали не надто гладкі періоди у своєму житті. І що «не здаватися» - це два головні слова, які потрібно пам’ятати.
Шосте. Я люблю гроші. В деяких колах панує переконання, що гроші – це зло. Але я думаю, що все якраз-таки навпаки: гроші – це добро. Мені вони подобаються, я отримую від них істинне задоволення. Я люблю гроші і більше не боюся в цьому зізнаватися.