Під стінами замку. Випуск #8
Ще нижче на руському боці лежить Канів [Kaniow] — стародавнє місто і замок, де завжди як гарнізон стоїть один козацький полк; тут також є пором для переправи через річку.
Гійом Левассер де Боплан «Опис України» (1651)1
У Каневі колись стояв замок. Сказавши цю просту фразу, ви ризикуєте почути у відповідь: «Замок? У Каневі? Та ну.». Але замок був, точніше фортеця. Уточнення необхідне тому, що зараз під замком мають на увазі будівлю з логотипу студії Волта Діснея. Загалом же замок не обов’язково має мати такий вигляд, бо по своїй суті це укріплена будівля (феодала, як правило, тобто власника земель), яка має оборонне призначення.
Канівський замок-фортеця був зведений у 1362 році литовським князем Вітовтом для захисту південних рубежів Литовського князівства (у складі якого якраз таки у 1362 році опинився і Канів) від турків та татар. Далі ми трохи опишемо замок, та маємо зазначити, що замок був дещо відреставрований та зміцнений у 30-х роках XVI ст. старостою канівським та черкаським Остафієм Дашкевичем, тож, можливо, цей опис стосується вже більше відновленого замку. Отож, він мав такий вигляд: територія приблизно 100х40 м, обнесена стінами з соснових зрубів (городень), які переривались вежами (у різний час їх кількість становила від шести (за іншими даними – восьми) до чотирьох і двох), одна з веж була надбрамною; всередині знаходився будинок старости, хати для челяді та церква Святого Спаса. До речі, в описі маєтностей канівського замку від 1552 року також значиться церква Святого Василя. Щоправда, дерев’яна церква з такою назвою знаходилася у районі сучасної вулиці Воровського (а не на території фортеці), та цілком можливо, що мова йде про одну й ту ж саму церкву.
Так міг виглядати канівський замок… Черкаський замок XVI ст. У Черкасах.
Діорама «Старі Черкаси» у Черкаському обласному краєзнавчому музеї2
А тепер розгляньмо канівський замок детальніше. Стіни фортеці були подвійними, проміжки засипалися землею, тож таку перепону не могло здолати гарматне ядро. Щоправда, саме ці стіни з піском згодом зіграли злий жарт з замком. У верхній частині стін були отвори для стрільби, нижче для гаківниць та рушниць. Згадаймо й про вельми романтичну та важливу деталь – ланцюговий міст, адже замок оточував глибоченький рів з водою. Існував на території замку запас води (часто дощової): для гасіння пожежі та стратегічний запас для населення на випадок облоги. Кажуть, що був у замку і таємний хід, що вів до Дніпра.
Замок був вельми неприступною фортецею, та з часом занепав, струхлявів. Перший значний ремонт, як вже згадувалося, провів Остафій Дашкевич у 1530-х роках, другий був проведений за двадцять років у 1552 році. Згадуючи про ті самі стіни з піском, зведені під час першого ремонту, – невдовзі соснові колоди, не надто дбало змазані глиною, погнили. На останніх відновлюваних роботах було задано понад 1500 працівників і цього разу все вдалося на славу – замок простояв до 1768 року.
А 1768 року він був знищений, а саме – підірваний, під час гайдамацького повстання. А все чому? Будучи осередком козацтва, згодом замок перетворився на осередок польського панства, а воно і було тим, проти чого боролися гайдамаки. Вони підпалили замок, а решту зробили запаси пороху. Замок злетів у повітря і вже більше ніколи не відновлювався.
.jpg)
Меморіальний парк. Тут міг знаходитися канівський замок
Де знаходилася колись незламна фортеця? На це однозначної думки немає. Та якими б не були версії, всі вони сходяться на одному – сліди замку слід шукати на Дніпровій (Дніпровській) горі, де нині стоїть Успенський собор. Колись гора мала назву Замкова. Найймовірніше, на нашу думку, розташування замку – на місці Меморіального парку. Втім, цю таємницю Дніпрова гора старанно береже. Як береже історія таємницю вигляду канівської фортеці – донині не збереглося жодного її зображення. Привідкрити завісу таємниць допомагає черкаський замок, зведений у той же час, - його зображення історія зберегла. Щоправда, варто зазначити, що черкаська фортеця мала менші розміри і що на фото не оригінальна, а вже відреставрована Остафієм Дашкевичем у XVI столітті будівля.
Ось що писав про замок Лаврентій Похилевич у «Сказаніях о населенныхъ местностяхъ Кіевской губерніи» (1864):
«До возстанія въ Малороссіи въ 1768 году, известнаго подъ названіемъ коліивщины, существовалъ въ Каневе такъ называемый Королевскій замокъ. Онъ находился на томъ месте, где ныне присутственныя места. Съ одной стороны онъ окруженъ былъ рвомъ, съ прочихъ провальемъ и защищался двойнымъ рядомъ частокола. Подъ башнею составлявшею замковыя ворота находилась тюрма. […] Замокъ этотъ взятъ и разрушенъ коліами.»
(1).jpg)
Вулиця Підстінок
І хоч замку вже давно немає, спогади про нього залишаються. Одним таким екскурсом в історію є нині існуюча (чи може, краще сказати, жевріюча) вуличка Підстінок – «під стінами замку». Невеликою стрічкою простягається вона біля підніжжя Дніпрової гори, запрошуючи нас у далеке минуле... Починається вуличка від центрального ринку і веде до району, який ми нині називаємо Баня. Вона тиха і спокійна, хоч за кілька метрів знаходиться центральна дорога, з вулиці цього не скажеш. Тут буяє зелень і знаходиться таке собі болотце-потічок, в якому навіть ловлять рибу. Потрапити на вулицю можна не лише від ринку, але із самого Меморіального парку. Існує декілька народних доріжок, які мало не гірським серпантином спускаються донизу. Та будьте обережні на деяких з них на вас можуть чекати зграї не надто привітних собак.