Нетрадиційно. Випуск #12-1

Коли приходить кохання,

яка різниця чоловік це чи жінка

«Сафо»

     Не розумію людей, які вороже ставляться до людей з нетрадиційною орієнтацією. Ображають і всіляко принижують. Чим завинили перед суспільством геї та лесбіянки? Чи може, люди просто бояться усього, що виходить за рамки їхнього звичного чи, краще сказати, обмеженого світу? Та чи привід це ображати інших людей? Гомосексуалісти нічим не відрізняються з-поміж інших людей, хіба що тим, що живуть більш вільно і використовують своє право на свободу вибору. Чому нас це так лякає? Адже геї і лесбіянки не навертають у свою віру інших братів та сестер (як це роблять численні секти і ніхто чомусь не стає їм на заваді), не пропонують нам змінити орієнтацію. То в чому ж справа?                                 

        На чисто підсвідомому рівні цей страх можна пояснити страхом, що коли ми всі станемо гомосексуалістами, то людство, зі зрозумілих причин, просто вимре. Але запевняю вас, більшості людей, які вороже ставляться до гомосексуалістів, і в голову така причина не приходить, вони просто ображають тих, хто від відрізняється. До того ж, багато гомосексуальних пар мають дітей. З нинішніми технологіями штучного запліднення та таким явищем як сирітські притулки це зовсім неважко. Як бачите, людство не збирається вимирати, а отже, і причин для паніки немає.                    

        І як тут не згадати про таке явище як одностатеві шлюби та усиновлення такими парами дітей, які незмінно викликають бурхливі емоції у населення, не приємні, звісно. Але чому б нам і справді їх не дозволити – одностатеві шлюби? Страх перед новим і незвіданим зрозумілі, але подумайте – що в цьому поганого? Що поганого в тому, щоб дозволити таким родинам всиновлювати дітей? Десятки, сотні, тисячі дітей без батьків живуть в інтернатах, позбавлені турботи і піклування – невже гірше їм буде у родині, нехай і нетрадиційній?.. Дитина почуватиметься незручно? Не думаю. Такі незручності їй можуть спричинити лише нетактовні оточуючі, а зовсім не два тата чи дві мами.                                                       

        До речі, цікавий аспект проблеми – кому легше: геям чи лесбіянкам? Відповідь, гадаю, однозначна: лесбіянкам. Судіть самі. Ще з давніх-давен жінки відрізнялися ніжною дружбою без жодного сексуального підтексту. Вони проводили багато часу разом, ділилися таємницями, займалися спільними справами. І це цілком схвалювалося суспільством.                                                                                    

        А що ж до чоловіків? Їхній дружбі приписувалось бути вірній, але при цьому дещо скупій та суворій. Чоловіки теж багато часу проводили разом, але у більшості своїй це були виключно ділові чи родинні стосунки. Жінки могли триматися за руки, обійматися та проявляти свою дружбу іншими ніжностями, чоловікам же такого робити абсолютно не пристало.                                                                   

        Тому й недивно, що нині тандем жінок сприймається легше, ніж таке ж явище за участю чоловіків. До того ж, багато хто не сприймає жіночі забави як щось серйозне, а більшість чоловіків не вважає зрадою інтимні стосунки своєї половинки із жінкою.                                                                                                                         

        Та з іншого боку, попри те, що явище гомосексуальності існує з давніх-давен, і геям, і лесбіянкам нелегко. Нелегко відстояти свій вибір, особливо враховуючи той факт, що прихильність до осіб своєї статі часто стає відкриттям для них самих. На розуміння оточуючих і зовсім розраховувати не доводиться. Того і гляди, затопчуть «праведні» громадяни, які аж ніяк не зрозуміють, що у кожного є право на власний вибір. А про офіційну реєстрацію шлюбів і усиновлення вже годі й говорити. 

        До речі, гомосексуальність – чисто соціальне явище, у природі такого немає. Тобто люди єдині істоти з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Тож чи варто так вороже відноситися до того, що ми самі й створили?

       Помилково вважати, що вищезгадані речі деморалізують суспільство. Ніхто не завадить людині мати стосунки з тим, з ким вона хоче і байдуже, чи дозволять їм офіційно одружитись. А недалековидне пуританство до добра не доводить – це вам будь-який маніяк скаже. І між іншим, Фрейд узагалі вважав, що всі ми бісексуальні. 

       Як на мене, то немає особливої різниці: геї, натурали, лесбіянки, трансексуали, бісексуали – головне, яка людина насправді. Бо ж традиційна чи нетрадиційна орієнтація автоматично не роблять людину хорошою чи поганою, доброю чи злою – суть речей в іншому. І схоже, нам необхідно навчитися її бачити поза нашими страхами.