Національний герой. Випуск #11

Де чарка, там і сварка. - Українська приказка

        Нізащо не вгадаєте про кого я. Про горілку. Вона в нас немов національний герой. Без неї не обходиться жодне свято і гуляння, про неї співають пісні, про неї постійно говорять… Проте я відверто не розумію, що люди знаходять у алкоголі. Чому так люблять його. Що в ньому чудового? Сп’яніння - коли ти не можеш ані нормально говорити, ані поводитись? Ну добре, я ще готова зрозуміти келих вина за вечерею чи шампанське у визначну подію. Нехай навіть і більш міцні напої, але в міру. Та, на жаль, не всі з нею знайомі.            

        Тільки-но десь намічається святкування, одразу мова заходить про випивку: скільки ящиків горілки брати? Невже без цього не можна веселитися? Невже люди вважають себе такими нецікавими, що лише горілка може створити атмосферу свята? І це зовсім не смішно. В межах України це має дуже загрозливі масштаби. Горілка у нас це частина національної культури. Це жахливо. Можливо, ця традиція пити горілку родом з тих часів, коли українці-кріпаки постійно, не покладаючи рук, працювали на пана і єдиною їхньою розвагою і способом розслабитися було вживання горілки у великих кількостях? Але чому ж тоді ця традиція зберігається до цих пір? Українці вже давно не кріпаки, кожен сам вільний обирати свій шлях, а єдиним дозвіллям для багатьох українців залишається вживання спиртних напоїв.                                                                                 

        Дуже часто можна почути, що горілка це, мовляв, щось споконвічно українське, невід’ємна частина нашої самобутньої культури. Але це не так. Ви можете повірити - колись українці були найменш питущою нацією Європи! Горілку взагалі винайшов араб у ІХ столітті і довгий час вона не була поширена у вживанні, її використовували лише як ліки. У Київській Русі вживали лише слабоалкогольні напої власного виробництва: квас, мед, брагу. І зовсім неприпустимим було напиватися «до чортиків». Вино було не дуже поширеним. Його доставляли з дальніх країн, воно мало високу вартість і було доступним лише заможному населенню. Вживаючи, його розводили водою, як це робили також у Греції. Поширення у Європі горілка набула у ХІІ столітті, тоді ж з’явилась і в Україні. Її поширеному вживанню сприяли Польща і Росія, під владою яких знаходилась територія України. Виготовлення горілки у Польщі спочатку було державною монополією, але панам теж дозволяли за певну плату гнати оковиту. Гнати то вони гнали, тільки попиту на неї не було. І що ви думаєте вони зробили? Вони почали примушувати підневільних тоді селян купувати горілку! А у кого не було грошей, тому записували у борг і він мусив відробити його на панщині. Як вам такий поворот! В свою чергу Російській імперії теж була невигідна тверезість населення і у період з кінця XV до початку ХХ століть було видано більше 2000 (!) законодавчих актів, які підтримували розвиток «питейных» закладів, продаж горілки і її вживання. Тепер зрозуміло звідки у нас така традиція. Подякуймо ще раз «старшій сестрі».

        Пияцтво – це національна проблема і вирішувати її треба на державному рівні. Звичайно, як я вже казала, кожен вільний сам собі обирати життя, але, на жаль, часто люди стають заручниками застарілого мислення і традицій, які старанно передаються з покоління у покоління, не дивлячись на їх очевидну шкідливість. Мій погляд такий. По-перше, необхідно прибрати будь-яку рекламу алкогольних напоїв, ну окрім хіба що пива. Не варто заохочувати населення до вживання алкоголю. Адже реклама горілки (віскі, мартіні, коньяку…) зазвичай цілком недвозначно натякає на те, що ти будеш крутим, якщо вживатимеш такий-то коньяк, чи горілку такої-то марки. Багато хто на це купується і думає, що пляшкою паленої горілки можна враз вирішити свої проблеми і стати успішним у очах оточуючих. От тільки як ви виглядатимете у своїх власних очах?              

        По-друге, варто обмежити продаж горілчаних виробів. Я розумію, у нас вільна країна і все таке і це чудово, але горілка аж ніяк не сприяє розвитку національної самосвідомості. Отже, обмеження щодо продажу горілки особам, які не досягли 21-річного віку вже діє. Чудово. Варто підвищити вартість ліцензії на продаж горілчаних виробів, яка видається торговій точці, якщо власник бажає торгувати міцною випивкою. У такому випадку кількість магазинів, де можна придбати горілку зменшиться, а отже зменшиться і її вживання. Так, звісно, той, хто схоче напитися, знайде собі спосіб, але часто люди купують горілчані вироби не особливо задумуючись навіщо їй це потрібно. Просто так всі роблять, от і я зроблю. Відсутність випивки у магазині, можливо, застереже від такого необдуманого кроку.                                                                                                            

        Далі не буде зайвим підвищити податок на продаж горілчаних виробів. Жоден власник торгової точки не захоче торгувати собі на збиток, а отже, цілком ймовірно відмовиться від невигідної торгівлі горілкою. Звичайно, ви можете сказати, що люди собі можуть і вдома виготовити горілочку. Так, можуть, але не всі цим займатимуться.                                                                                               

        По-третє, необхідно зробити вживання горілки непопулярними і попит просто зникне через якийсь час. Все це повинно робитися на державному рівні. Замість закличних плакатів «Пийте горілочку!», розміщувати вздовж доріг плакати, у яких повідомляти населенню, що пити більше не модно. Доповнювати все це неприглядними повчальними картинками. Додати рекламу на телебаченні, пустити в радіоефір. І ефект не змусить себе довго чекати. Звичайно, у цьому треба бути послідовним. Це не одноразова акція на два тижні. Не в якомусь одному місті, а по всій Україні. Можливо, навіть це займе кілька років. А що ви хотіли: реклама горілки вже міцненько засіла у мізки українців, її ж бо вже крутять далеко не один рік. Але все це того варте. Я просто не розумію чому цього не зробили до цих пір.                                                                                                          

        Дуже важливим є той фактор, що багато водіїв сідають за кермо у стані алкогольного сп’яніння і часом призводить до сумних наслідків. Дуже важливо, що алкоголь вживають діти, які, очевидно, копіюють дорослих. За критерієм вживання алкогольних напоїв дітьми у віці 14-18 років Україна посідає перше - ПЕРШЕ – місце у світі! Чи не привід це замислитись, що нас чекає і чи хочемо ми такого майбутнього?   

        Алкоголь не робить життя кращим, він лише може створити таку ілюзію, але реальність всеодно стукатиме у двері. Кожен з нас сам творить своє життя і сам в змозі його змінити. Колись вживання горілки нав’язувалось українцям, тепер нам просто треба усвідомити, що ми не повинні слідувати цій нав’язаній звичці.  Тепер ми вільні вибирати.                                                     

Перше фото: ClkerFreeVectorImages