Канів на старовинних мапах. Випуск #5

        Старовинні мапи – один з тих артефактів, що дають змогу з насолодою поринути у минуле. Яким було тоді життя?.. Старовинні мапи самі по собі - витвір мистецтва. Нинішні мапи відрізняються більшою точністю та, можливо, навіть більшою інформативністю, але у художньому оформленні гостям з минулого немає рівних. 

Мапа Речі Посполитої німецького картографа Карло Аларда, 1670 рік

        Погляньте лишень – гори тут як справжні, легенда – немов картина!     

       Літочислення Канева ведеться з 1078 року, ще з часів Київської Русі. Після розпаду останньої, українські землі, разом з нашим містом, переходили під владу різних країн: Велике князівство Литовське, Річ Посполита (об’єднані Польща та Литва), Російська імперія, Австрійська імперія (пізніше Австро-Угорщина). Та найбільше збереглося саме тих мап, які показують Україну у складі Речі Посполитої (існувала протягом 1569-1795 рр.).

    Одна з найстаріших мап, на якій можна побачити територію сучасної України – це портолан 1375 року. Портолан – це морська навігаційна мапа, яка була у використанні протягом XIV-XVII століть. Її особливістю було позначення навігаційних небезпек, як-то мілини чи підводні камені. Перший портолан був створений у 1311 році – саме цей рік вважається початком професійної картографії. 

Портолан Авраама та Єгуди Крескес (1375 рік)

      Цей портолан, створений єврейським картографом Авраамом Крекесом та його сином Єгудою у 1375 році, дещо відрізняється від традиційних морських мап того часу. Звичайно портолани не були орієнтовані за сторонами світу, тут же цілком певно можна стверджувати, що мапа має таке орієнтування. Щоправда, важко все-таки визначити точно, де на цій мапі знаходився Канів. Порівнявши портолан із сучасною мапою України, ми зробили припущення, що наше любе місто знаходиться десь у межах червоного кола. 

Мапа Речі Посполитої  Венцеслава Годрецціо (1580 рік).

Канів у крайній правій частині мапи

       Перестрибнувши через два століття побачимо Канів на мапі Речі Посполитої картографа Венцеслава Годрецціо (Wensceslao Godreccio), створеній у 1580 році.

        Особливою та визначною роботою, що стосується українських земель була мапа французького інженера та військового картографа Ґійома Левассера де Боплана. З початку 1630-х до 1648 року він перебував на службі у Речі Посполитій, переважно вона проходила на території України, оскільки інженер був запрошений польським королем для створення захисних фортець та оборонних укріплень на південних та південно-східних околицях Речі Посполитої (а це була саме територія України). Мандруючи Україною протягом 17 років, Ґійом де Боплан багато часу присвячував вивченню побуту та звичаїв українського народу. Результатом такого дослідження стала унікальна праця інженера та картографа під назвою «Description d'Ukranie» – «Опис України». Можна сказати, цей твір відкрив Україну для західноєвропейських країн. У подальші роки праця Боплана була перекладена англійською, німецькою, польською та російською мовами.    

Генеральна мапа України Ґійома Левассера де Боплана (1648 рік)

         Перша генеральна мапа України (рукописна) була створена Ґійомом де Бопланом у 1639 році. Перше видання цієї мапи було виконане як гравюра голландським картографом Вільгельмом Гондіусом і надруковане у 1648 році у польському місті Ґданську. Перше видання мапи мало вельми цікаву назву «Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis», що означає «Загальний план Диких полів, простіше кажучи України. З належними провінціям». Але це лише одна з мап, створених Бопланом. Нині нараховується 23 існуючі мапи французького картографа,що стосуються України, не враховуючи їх варіантів.            

Фрагмент легенди мапи Боплана, представленої вище.

З усього скидається на те, що люди були не надто щасливим у той час

        Найдокладніша праця Боплана – це восьмиаркушевий план України у масштабі 1:450000, також вигравійований Вільгельмом Гондіусом та виданий у Ґданську, тільки двома роками пізніше – у 1650-му. Саме на збільшеній частині цієї мапи ми можемо бачити наше любе місто Канів. Це була одна з перших мап великої території у Європі із середнім масштабом. І до речі, саме мапи Ґійома Левассера де Боплана утвердили у європейській картографічній практиці назву «Україна», хоча вона вживалася і до того.      

Канів (трохи нижче центру) на 8-аркушевій мапі Боплана (1650 рік)

        Основна заслуга Боплана полягала у тому, що він, створивши детальний план українських земель та написавши «Опис України», представив, ніби заново відкрив Україну Європі. Його мапи були одними з найбільш ранніх детальних  робіт, присвячених нашій державі. А «Опис України» був унікальною працею, яка викликала великий інтерес, вона вперше описувала життя простого народу, його побут, звичаї та традиції. До речі, французький картограф описав козацтво як феномен відродження лицарства, хоча і був найнятий польським королем, який, звісно, так не вважав.                                                                                                       

         До того ж, майже уся праця, яку Ґійом Левассер де Боплан устиг втілити за життя, була повністю присвячена Україні.                

         P.S. Мапа Боплана завдала нам чимало клопоту. Редакцію мало грець не вхопив, поки ми намагалися знайти Канів на своєму звичному місці. Як виявилося, карта Боплана має дещо (м’яко кажучи) незвичне орієнтування – схід на ній на заході, а північ – на півдні.                   

        

Фрагмент мапи Боплана амстердамського видавництва «Covens&Mortier», XVII ст.

Канів - по центру

        Далі побачимо Канів на дещо відмінній від попередньої (до того ж, з уже звичним орієнтуванням) мапі Боплана амстердамського видавництва «Covens&Mortier». Точний рік видання мапи невідомий, але видана вона була у часових рамках поміж 1650-х до кінця XVII століття.           

 

Мапа Йоганна-Баптиста Гоманна

Видання 1720 року

Збільшена частина мапи.

За однією з версій, по центру зображений гетьман Іван Мазепа

        І хоч ми не знайшли на ній Канів, але цікавою є мапа України провідного німецького картографа Йоганна-Баптиста Гоманна, оскільки Україна на його мапі позначена як «Terra Cosaccorvm» – «Земля Козацька». Вперше мапа була видана у 1716 році. Це був вельми цікавий період в історії України, коли нашому народу вдалося відстояти свою свободу, тоді протягом 1649-1764 років існувала вільна козацька держава Гетьманщина.

Фрагмент мапи Річчі Заноні (1767р.)

Канів - у центрі

        Тут ми можемо бачити Канів на мапі 1767 року італійського географа Річчі Заноні, який був найнятий спільно польським та турецьким правителями для встановлення точних кордонів володінь Речі Посполитої та Османської імперії у пониззі Дніпра.

Канів (в центрі) на фрагменті мапи Київської губернії (1821 рік)

        А ось наше любе місто на мапі Київської губернії 1821 року. Київська губернія (губернія – на кшталт сучасної області) існувала у складі Російської імперії з 1708 року. На час створення до неї відходили лівобережні землі, оскільки Правобережна Україна знаходилася під владою Речі Посполитої. Після розпаду останньої лівобережні землі у 1796 році перейшли до Малоросійської губернії, а правобережні разом з Каневом – до новоутвореної Київської. На час створення мапи Канів входив до Богуславського повіту (на кшталт нинішнього району; створений у 1796 році) з центром у Богуславі.   

Канів та Канівський повіт на мапі Київської губернії (бл. 1900 року)

        У 1837 році повітовий центр перенесли до Канева, а у 1844 році повіт був перейменованим на Канівським. Такий стан справ зберігався до 1919 року. На мапі Київської губернії близько 1900 року Канівський повіт, як й усі інші, відмежований червоними лініями. Для зручності ми обвели його червоним колом.   

 

Канів на трьохверстовій мапі Ф.Ф.Шуберта, видання 1868 року

         Найбільш визначною та детальною мапою ХІХ ст., на якій можна побачити Канів є трьохверстова військово-топографічна мапа видатного російського вченого-геодезиста німецького походження Федора Федоровича (Фрідріха Теодора) Шуберта, створена протягом 1846-1863рр. Мапу називають трьохверстовою, оскільки в одному дюймі (2,54 см) мапи міститься 3 версти (1 верста = 1,066 км) реальної місцевості.

Канів - як завжди у центрі:) - на десятиверстовій мапі І.О.Стрельбицького (1865-1871рр.)

        Ми закінчуємо підбірку старовинних мап десятиверстовою (в одному дюймі – десять верст) мапою європейської частини Росії Івана Опанасовича Стрельбицького, відомого російського картографа. Об’ємна мапа на 152 листах створена протягом 1865-1871рр. (мапа регіону Малої Азії була видана окремо у 1916 році). Рішення про її створення було прийнято внаслідок застарівання даних на мапах Ф.Ф.Шуберта.

        З приходом радянської влади мапи втратили свій красивий вигляд, бо, як знаємо, «совки» естетику не любили. Втім, поступово свою колишню красу втратили мапи всього світу. Тепер вони точні, детальні, інформативні… і повністю позбавлені елементів справжніх витворів мистецтва. Та все ж у нас є можливість заглянути в минуле – завдяки тим чудовим мапам, які, на щастя, збереглися до наших днів.

  

Редакція висловлює подяку:

Сайту «Старинные карты» - freemap.com.ua.

Проекту «Vkraina» ПрАТ «Київстар» - vkraina.com – за мапу Речі Посполитої Венцеслава Годрецціо (1580 рік).

Вільній енциклопедії «Вікіпедія» - uk.wikipedia.org.