Канів. Імена - Ольга Кусенко. Випуск #10

07.10.2015 13:30

        Здається, знаєш про Канів усе. Та ж ні – щоразу відкриваються нові сторінки. І саме з метою відкриття нових незвіданих сторінок з історії нашого міста ми запроваджуємо нову підрубрику «Канів. Імена» у рубриці «Культура. Подорожі. Світ», у ній ми дізнаватимемося про цікавих особистостей, що пов’язані з нашим містом.        

   

       Ольга Кусенко у ролі Галі у п`єсі «Циганка Аза» М.Старицького, 1958 рік       

        І сьогодні ми розповімо вам про талановиту акторку кіно та театру Ольгу Яківну Кусенко. Вона народилася 11 листопада 1919 року у Каневі. Майбутня акторка з`явилася на світ у складні часи революційних змін, а до цього долучилася ще й родинна драма. Батько акторки трагічно загинув у тому ж таки 1919 році, так і не побачивши творчого піднесення своєї доньки. Маленька Ольга невдовзі потрапила до інтернату. Та вже з малих років був очевидний її акторський талант. Тож недивно, що майбутня професія дівчини не викликала сумнівів – Ольга вступила до Київського театрального інституту (нині Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім.І.Карпенка-Карого), який закінчила у 1941 році. І одразу отримала запрошення від майстра-режисера Олександра Довженка працювати з ним. Це сталося 22 червня 1941 року. Саме у цей день розпочалася Велика вітчизняна війна…                                                                                    

       Дівчина, залишивши на деякий час свої творчі прагнення, стала медсестрою. Спочатку у військовому госпіталі на Лук’янівці, а потім у військово-санітарному потязі. Одначе її талант і обдарування і тут далися взнаки. Ольга організовувала самодіяльність, відала бібліотекою. У 1943 році стала акторкою Сталінського фронтового театру, згодом театру 4-го Українського фронту у складі яких дала більше 450 концертів.

Табличка на фасаді музичної школи у Каневі

         По закінченню війни почала працювати у Київському театрі ім.І.Франка, якому присвятила усе своє життя. Всі хто працював з Ольгою Яківною Кусенко чи бачив її вистави, говорили про неї як про людину великого таланту. У неї була особлива манера гри. Втілюючи на сцені різні образи, Ольга Кусенко робила це з великою глибиною, намагаючись навіть у негативному персонажі знайти щось хороше. Вона давала своїм героїням жіночу м’якість та ніжність, підкреслюючи при цьому силу їхнього характеру. У її акторській скарбничці яскраві ролі як класичних, так і сучасних героїнь: Маруся з «Житейського моря» І.Карпенка-Карого, Анна з «Украденого щастя» І.Франка, Беатріче з «Багато галасу даремно» В.Шекспіра, Варя з «Вишневого саду» А.Чехова, Еврідіка з «Антігони» Софокла, Неля з «Острову твоєї мрії» М.Зарудного, Андромаха з «Кассандри» Л.Українки, Зінаїда Петрівна з «Сімейного детектива» Л.Синельникова та багато інших героїнь, які у виконанні Ольги Кусенко надовго запам’ятовувалися глядачам. У 1962 році вона отримала звання Народної артистки УСРС, у 1976 році – Народної артистки СРСР.    

        Чоловіком акторки був актор Юрій Тимошенко, відомий радянському глядачеві як Тарапунька, з яким вона познайомилася ще під час навчання в театральному інституті. Побралися вони у 1946 році, та на жаль, їхнє подружнє життя не було безхмарним: через 15 років чоловік покинув дружину заради іншої жінки. Для Ольги Кусенко це був тяжкий удар, до кінця життя вона залишалася самотньою. Дітей у пари не було.       

Ольга Кусенко у ролі Марусі у п`єсі «Ой, не ходи, Грицю...» М.Старицького, 1956 рік

         Акторка повністю присвятила себе роботі. Протягом 1973-1987 рр. була головою правління Українського театрального товариства. Маючи чудовий голос, записала чимало творів для Українського радіо. Не залишалась осторонь соціального життя, будучи депутатом Верховної Ради УРСР протягом 1963-1975 років.         

        Померла акторка 17 листопада 1997 року у Києві, де прожила більшу частину свого життя. Була похована на Байковому кладовищі. До речі, доля таки зуміла, хоч і після смерті,  поєднати Ольгу Яківну і її чоловіка Юрія Тимошенко, який помер 1 грудня 1986 року, - на кладовищі їхні могили знаходяться практично одна навпроти одної…                                                          

Меморіальна табличка на фасаді будинку у Києві, де жила О.Я.Кусенко

     Відверто кажучи, для нас було несподіванкою дізнатися, що з Каневом пов’язана така неординарна особистість. Ні, ми, звісно, бачили ту невиразну табличку на фасаді музичної школі. Та тільки і того.  Ми навіть не уявляли, що приховано за нею і щиро сподіваємося, що тепер більше людей дізнається про цю талановиту жінку і те, що народилася вона у нашому прекрасному місті.

         P.S. До речі, про табличку. Вона має вельми туманне формулювання: «У цьому будинку почався творчий шлях народної артистки СРСР, канів`янки Ольги Яківни Кусенко». Одначе якщо трохи вивчити біографію акторки, то з’ясується, що напис на табличці має свої підстави. У 5 років маленька Ольга вперше виступила перед аудиторією, прочитавши перед так званим комітетом незаможних твори Тараса Шевченка. Певно, це сталося саме у цьому будинку.

Фото (1), (3) - Фондова колекція Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, рамка Werner Weisser