Вже майже осінь... Але сонце ще міцно тримає літо в своїх обіймах.  

 

Місто в очікуванні весни і тепла.

    На найстаріших канівських вуличках Бессарабія, Монастирок, Сільце… стоять полишені будинки, сумно дивляться на перехожих, наче хочуть щось сказати, та хто ж їх слуха… Тільки вітер гуляє горищем і завиває протяжне у-у-у…  холодної ночі…  

Які ж вони гарнесенькі ці пташечки, які прилітають із далекого лісу до людських осель, щоби зігрітись. Вони знають, що скоро їхні домівки замете сніжна  хуртовина і не знайти там ані крихти... Підгодовуймо  їх! Адже для  щастя ім потрібно не так вже й багато. А вони літом ...

          Дивовижні і неповторні Канівські гори. Вони не вражають карколомною висотою,  вони  теплі і затишні. Люди з давніх давен селилися тут… Монастирок, Бессарабія, Ісковщина, Сельце – це були окремі селища. Назва їх збереглася...

Фото зроблені в Каневі.  Скільки ж їх ... таких, що бродять вуличками нашого міста,  і з надією дивляться на нас.

Пахне літо травами, І як пісня вода у струмочку дзюрчить. Дозрівають ягоди І пух тополиний летить. Смарагдові трави в прозорій росі… Дніпро, літо, гори – літо в усій красі!