Усі на сім світі – І царята, і старчати – Адамові діти. І той… і той… а що ж то я?! Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю, і в будень. А вам нудно! жалкуєте! Єй-богу, не чую, І не кричіть! Я свою п`ю, А не кров людськую!   Тарас Шевченко Комедія «Сон» 8 іюля 1844, С.-Петербург

  Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи — Я більше не хочу... Одну сльозу з очей карих — І... пан над панами!..   За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову,  Виливало, як уміло, За темнії ночі, За вишневий сад зелений, За...

За кого ж ти розіп’явся, Христе, сине божий? За нас добрих, чи за слово Істини… чи, може, Щоб ми з тебе насміялись? Воно ж так і сталось. Храми, каплиці, і ікони, І ставники, і мірри дим, І перед образом твоїм Неутомленниє поклони. За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять І...

Встала  й  весна,  чорну  землю   Сонну  розбудила,   Уквітчала  її  рястом,   Барвінком  укрила;   І  на  полі  жайворонок,   Соловейко  в  гаї   Землю,  убрану  весною,   Вранці...

…Ти про Україну мені заспівай, Нехай усміхнеться серце на чужині. Прилинь, сизий орле, бо я одинокий Сирота на світі, в чужому краю. Дивлюся на море широке, глибоке, Поплив би на той бік — човна не дають. Згадаю Енея, згадаю родину, Згадаю, заплачу, як тая дитина, Сироту усюди люде осміють. Нехай...

Обідрана, сиротою Понад Дніпром плаче; Тяжко-важко сиротині, А ніхто не бачить... Тілько ворог, що сміється... Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине,- Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не...